Каміни є опалювальними пристроями, призначеними для обігріву приміщень шляхом спалювання деревини. За своєю конструкцією вони нагадують печі з тією лише різницею, що в них використовується топка відкритого типу. Конструкція камінів складається з топкової частини та димаря.
Для запобігання вильоту з труби іскор нижня частина димового каналу робиться у вигляді вигнутого коліна, що також надійно захищає камінну топку від дощу та впливу вітру. Як свідчить практика, застосування камінів як основний опалювальний прилад недоцільне через їх низький ККД (менше 20%). Зазвичай вони використовуються в комплексі з іншими видами опалення (водяне, пічне та інше).
Встановлюють каміни, як у центрі кімнати, так і біля стіни, далеко від комунікаційних ліній. Не рекомендується будувати його поблизу стін з вікнами, оскільки в цьому місці зазвичай є протяги, що може призвести до виникнення зворотної тяги в димарі і, як наслідок, задимлення кімнати. Щоб забезпечити нормальну роботу опалювального приладу, переріз димоходу повинен бути не менше 270х140 мм. До того ж, кімната має бути забезпечена постійним припливом повітря. Висота димаря досягає, зазвичай, 4-5 м, а іноді і більше. Як матеріал для кладки використовується пічна цегла, у якої повинні бути відсутні, будь-які внутрішні дефекти і пошкодження поверхні. Розчин кладки готують з чистого піску, глини і цементу марки 400.